Загальний принцип вибору кожухотрубного--теплообмінника такий: під час роботи при високих температурах і тиску з великою пропускною здатністю міцність і структурна надійність є вирішальними, тому слід вибрати кожухотрубний--теплообмінник. Якщо робоча температура і тиск невисокі, а пропускна здатність невелика, можна вибрати пластинчасті або пластинчаті-ребристі теплообмінники. Ці типи теплообмінників мають суттєві переваги, такі як висока ефективність теплопередачі, компактна конструкція та низький вміст металу. Крім того, для висококорозійних середовищ слід вибирати теплообмінники, виготовлені зі стійких до корозії -матеріалів, як-от металеві титанові теплообмінники або теплообмінники з політетрафторетилену (PTFE).
У практичному застосуванні частіше використовуються кожухотрубні-і-теплообмінники, але їх можна додатково розділити на металеві кожухотрубні-і-теплообмінники та фторопластові кожухотрубні-і-теплообмінники з дещо різними робочими умовами.
Металеві кожухотрубні-та-теплообмінники: вища стійкість до тиску, нижча стійкість до корозії, їх можна очистити пізніше, підходить для вищих діапазонів температур.
Фторопластові кожухотрубні-та-теплообмінники: низький опір тиску, чудова стійкість до корозії, менш схильні до утворення накипу, тому не потребують очищення, придатні лише для температур нижче 240 градусів.
Класифікація кожухотрубних-і-теплообмінників. Промислові теплообмінники зазвичай класифікують за такими аспектами: структура, процес теплопередачі, компактність поверхонь теплопередачі, використовувані матеріали, схема потоку, шлях потоку, рідинна фаза та механізм теплопередачі. Нижче подано вступ до відповідних класифікацій кожухотрубних-і-теплообмінників.
1. Класифікація за використовуваними матеріалами. Загалом теплообмінники можна розділити на дві категорії: металеві та неметалеві матеріали. До не-неметалевих теплообмінників належать переважно керамічні теплообмінники, пластикові теплообмінники, графітові теплообмінники та скляні теплообмінники.
2. Класифікація за характеристиками поверхні теплопередачі: на основі форми поверхні теплообмінної трубки всередині кожухотрубного-і-теплообмінника можна класифікувати на теплообмінники з різьбовою трубкою, теплообмінники з гофрованою трубкою, теплообмінники з профільованою трубкою, теплообмінники з поверхневою пористою трубкою, теплообмінники зі спіральною плоскою трубкою, теплообмінники зі спіральною рифленою трубкою, теплообмінники з кільцевою рифленою трубкою теплообмінники, теплообмінники з поздовжньою рифленою трубою, теплообмінники з ребристою трубою, теплообмінники зі спіральною трубою, теплообмінники з ребристою трубою, теплообмінники з внутрішньою вставкою, теплообмінники з зубчастою трубою тощо.
3. Класифікація за структурою потоку рідини: на основі схеми потоку рідини всередині кожухотрубного-і-теплообмінника його можна класифікувати на три типи: паралельний потік, зустрічний-потік і перехресний-потік. З-поміж цих трьох схем потоку протитечія має найнижче термічне навантаження на стінку теплообмінника та найбільшу різницю температур між рідинами з обох боків стінки за однакових умов, що робить його кращим вибором. 4. Класифікація за структурними характеристиками: його можна розділити на тип фіксованої трубної решетки, тип плаваючої головки, тип U-трубки, тип сальникової коробки, тип розсувної трубної решетки, подвійний тип типу трубної решетки, типу тонкої трубної решітки тощо. Якщо розрахунковий тиск на стороні низького-тиску теплообмінника становить менше 2/3 розрахункового тиску на стороні високого-тиску, слід розглянути цей аварійний стан, і рідина на стороні високого-тиску має протікати через сторону труби.