Фундамент резервуара має бути рівним, міцним і мати-несучу здатність, достатню для повного навантаження. Поверхню фундаменту необхідно гідроізолювати. У середовищі встановлення слід уникати сильно корозійних газів і пилу. Для зовнішньої установки необхідні заходи захисту від сонця та дощу. З’єднання труб повинні бути виконані з нержавіючої сталі. Клапани перед установкою необхідно перевірити на герметичність, а вхідні та вихідні труби повинні мати гнучкі з’єднання. Після монтажу необхідно провести гідростатичне або пневматичне випробування тиском, і випробувальний тиск має відповідати проектним стандартам.
Застосовне середовище для резервуара для зберігання має бути чітко визначено. Речовини, що вступають в реакцію з нержавіючої сталлю, зберігати заборонено. При зберіганні харчових продуктів або фармацевтичних препаратів переконайтеся, що резервуар відповідає гігієнічним нормам. Необхідно встановити сигналізатори рівня рідини. Для резервуарів атмосферного тиску переконайтеся, що вентиляційний клапан не закритий; для резервуарів під тиском слідкуйте за манометром. При зберіганні носіїв із високою-температурою перевірте цілісність ізоляційного шару. У низько-температурному середовищі запобігайте утворенню конденсату на резервуарі або затвердінню середовища. Відкривайте і закривайте клапани повільно; безпосередні гарячі роботи на резервуарі заборонені.
Необхідний щоденний огляд зовнішнього вигляду резервуара, перевірка на наявність деформацій, тріщин, плям корозії або витоків середовища. Також перевіряйте справність манометра, рівня, термометра та інших приладів. Потрібне регулярне очищення дна ємності, а також кислотне травлення та пасивація внутрішньої стінки. Зовнішню стіну можна покрити анти-корозійною фарбою. Особливу увагу слід приділяти перевірці ділянок, які легко піддаються корозії, таких як зварні шви, з’єднання між торцевими кришками та корпусом резервуара тощо. Необхідно регулярно змащувати гвинти клапанів і ущільнювачі кришки люка разом із заміною старих прокладок і перевіркою аксесуарів безпеки.
Корпус цистерни повинен бути маркований із зазначенням назви засобу, небезпечних характеристик, максимального об’єму та попереджувальних знаків безпеки. Відкриті-цистерни для зберігання повітря повинні бути обладнані заземлюючими пристроями захисту від блискавки. Необхідно розробити плани реагування на надзвичайні ситуації у випадку витоків, пожеж та інших аварій і забезпечити запаси для екстрених випадків. Зони резервуарів, де зберігаються небезпечні хімічні речовини, повинні бути обладнані захисними дамбами. Перед входом у резервуар для роботи необхідно провести вентиляцію та продувку, перевірити вміст кисню та концентрацію отруйних газів, одягнути засоби захисту. Зона ємності повинна бути чистою; територія всередині пожежної дамби повинна бути вільною від сухої трави, масляних плям і легкозаймистих матеріалів. Дренажна система повинна мати гідрозатворні колодязі, а на дренажних трубах за межами протипожежної дамби повинні бути встановлені засувки. Не-вибухозахищене-електричне обладнання та-повітряні лінії високої напруги не слід встановлювати в зоні резервуару.
Взимку необхідно утеплити та ізолювати зливні труби резервуару та крани тиску приладів. Під час переміщення резервуарів для зберігання необхідно використовувати спеціалізоване підйомне обладнання. Резервуари для зберігання, які тривалий час не використовувалися, необхідно звільнити від середовища, очистити та висушити, а всі вентилі закрити. Якщо nec
